«Церква в Скалі
стоїть твердим свідком великого культурного змагання українських громадян міста
Скали на чолі з отцем Костецьким», - ці слова, на мою думку, є основною ідеєю «Оповідань»
Петра Мартюка. Вони червоною ниткою проходять крізь рядки, написані понад
пів-століття тому. Стосувалися вони подій другої половини ХІХ ст., а
актуальними є й зараз, для нас.
Повернемося до записів Мартюка, де
йде мова про саме будівництво храму... Читати далі »
Наша парафія розпочинає велику справу –
будівництво храму. У нас є великий ентузіазм, вогонь в очах, як влучно підмітив
єпископ Дмитро Григорак. Але десь в душу закрадаються й сумніви: а чи зможемо,
чи вистачить цього запалу до кінця, чи підтримають нас жителі селища, чи
найдуться меценати… Точно такі ж почуття огортали душі скаличан понад 100 років
тому, коли вони, як зараз ми, з великими потугами, невпевненістю починали
зведення храму, великого, мурованого, якого в навколишніх селах ще не було
ніде. Вони змогли, а часи тоді були дуже тяжкі. Люди тільки-но отримали
звільнення від панщини і ледве ставали на ноги, звикаючи не чекати вказівок від
пана, а самим думати про свій добробут. Вони змогли. Церква стоїть, як ніби
тільки що збудована. І ще довго буде стояти. Цією розповіддю я хочу вдихнут
... Читати далі »
На початок ХІХ ст. наш край внаслідок поділів Польщі перебував у складі двох імперій: Австрійської та Російської (північно-східна частина). Кордон між імперіями проходив по р.Збруч та по лінії Білозірка-Колодне-Лопушне. Борщівщина входила до складу Заліщицького циркулу (округу) з центром у Заліщиках. Ніби нічого не змінилося: одне іноземне панування замінило інше. Однак, зміни на краще все ж сталися. Перш за все Австрія була більш централізованою країною і в край прийшла стабільність, впорядкованість в системі збору податків. Значно зменшились зловживання чиновників, відійшли в небуття кровопролитні збройні сутички польської шляхти, від яких в першу чергу страждало селянство. Нова влада здійснила спроби покращити медичне й санітарне обслуговування місцевого населення, що позначилось на демографічній ситуації. Населення Борщівщини швидко подвоїлось і становило 42 521 житель. Як відомо, імператор Йосиф ІІ післ
... Читати далі »
29 вересня минула 145-річниця від дня народження Великого
Українця Михайла Грушевського. А ще рівно рік тому наша скалецька громада 2
жовтня відзначала 100-роковини з дня смерті отця Олександра Левицького. Свою
статтю я присвячую їм.
29 вересня минула 145-річниця від дня народження Великого
Українця Михайла Грушевського. А ще рівно рік тому наша скалецька громада 2
жовтня відзначала 100-роковини з дня смерті отця Олександра Левицького. Свою
статтю я присвячую їм.
29 вересня минула 145-річниця від дня народження Великого
Українця Михайла Грушевського. А ще рівно рік тому наша скалецька громада 2
жовтня відзначала 100-роковини з дня смерті отця Олександра Левицького. Свою
статтю я присвячую їм.
В попередній статті ми дійшли до
кінця ХІV ст.,тобто до часу вигнання з Поділля князя Федора Коріатовича
Литовським правителем Вітовтом. Нагадаймо, що головною метою свого князювання
цей володар визначив створення могутньої централізованої Литви, яка була б
повністю незалежна від Польщі. Але не так відбувалося, як прагнув Вітовт.
Поділля на довгі десятиліття стало розмінною монетою між Ягайлом (Польщею) та
Вітовтом (Литвою). Тільки після смерті останнього наш край остаточно перейшов
до складу Корони (тобто Польщі). Дуже мені симпатичною здається постать загадкового
Вітовта: герой битви під Грюнвальдом 1410 року з німецькими рицарями, багаторічний
поборювач татар. Цікаву історію я почула про нього під час відвідин Луцького
замку. Була, як відомо, між Ягайлом і Вітовтом вічна конкуренція. Щоб
зрівнятися зі своїм двоюрідним братом польським королем Владиславом-Ягайлом,
Ві
... Читати далі »
Розпочинаємо сторінку на
парафіяльному сайті, на якій спробуємо ознайомити всіх небайдужих скаличан і
гостей сайту з історією нашого містечка , поглянувши крізь суцільну темряву
віків. Багато навколо лунає неправдивих, перекручених інтерпретацій тих чи
інших подій з минувшини Скали. Ми ж ставимо перед собою завдання неупереджено
підійти до далеких часів, опираючись тільки на фактичний матеріал, на вже
видрукувані статті та документи, але, на жаль, відомі вузькому колу людей.
