29 вересня минула 145-річниця від дня народження Великого Українця Михайла Грушевського. А ще рівно рік тому наша скалецька громада 2 жовтня відзначала 100-роковини з дня смерті отця Олександра Левицького. Свою статтю я присвячую їм.

Одруження Михайла Грушевського в Скалі і відвідини ним имістечка на протязі 1896-1910 рр.

   В 90-х роках минулого століття у вчених колах усталилася думка, що вінчання Михайла Грушевського відбулося у Львові. Але існують беззаперечні докази, які вказують на Скалу, як на місце одруження Грушевських. Як відомо, Михайло Сергійович був православним та відвідував у Львові єдину на той час православну церкву Святого Георгія. Тут й пройшов Грушевський біблійні оповіді, готуючись до шлюбу 14, 17 та 24 травня 1896 року, про що говорять записи в метриці вінчаних даної церкви. Вчений був дуже педантичною людиною і, очевидно, після приїзду з весілля зі Скали (а воно відбулося 26 травня), 31 травня у тій же метриці є запис про шлюб Грушевських. За допомогою цього документа було точно встановлено дату вінчання. На жаль, в церкві Святого Миколая в Скалі-Подільській книга вінчаних за цей період не збереглася. Але галицький краєзнавець Олесь Степовий у своїй статті за 1930 рік «Там, де Збруч річку проходили (Скала)…» стверджує, що він на власні очі бачив у церковних документах скалецької церкви запис про дане вінчання. На жаль, зараз у нашій церкві записів за ці роки не збереглося. Свідками в часі шлюбу були отець Йосиф Балько, парох Турильча та рідний брат Марії, Еміль Вояковський, капітан 100-го легіону піхоти з Кракова. Також збереглася світлина будівлі скалецької плебанії. Тут в час свого вчителювання проживала Марія Вояковська, тут відбулись скромні післяшлюбні торжества, тут згодом неодноразово бував М. Грушевський. Майже завжди, два рази протягом року, переважно на великодні і різдвяні свята, сімейство вченого по тижневі гостювало у Левицьких. На скалецькій парохії М. Грушевський знаходив спокій і відпочивав від повсякденної напруженої праці. Родинні перекази доносять до нас цікаві і досить комічні епізоди зі скалецького життя великого історика. За одним зних, щоб заспокоїти свої нерви М. Грушевський, на чимале здивування оточуючих, любив рубати дрова. За іншим спогадом, перебуваючи в Скалі, вчений «не міг терпіти каркання ворон і посилав дівчину-служницю розганяти їх для нього». А ось як згадує «скалецькі вакації» сам Михало Сергійович (з виступу директора Київського музею Михайла Грушевського Світлани Панькової), які були з нагоди весілля Людмили Левицької влітку 1906 року: «Спиться мині добре, проводжу час в садку, що дуже пригадує Сестренівку, й рішився ужити сеї ідилії довше.[…] Читаю белєтристику й лінюхую. Без кінця ходжу по городі, обдумуючи плян дальших глав VІ тому і всячину».

Подружжя Левицьких також час від часу навідувалось до Львова, на Софіївку, де на вулиці Понінського,6 з 1902 по 1914 роки у власній віллі проживали Грушевські. Зокрема, у своєму щоденнику 10 липня 1908 року історик занотував: «Приїхали з Скали Костик і Оліня…» (Костик-отець Левицький, Оліня-його дружина Олімпія Левицька – автор). Є також дані, що отець Олександр освячував новозбудований будинок Грушевських у 1902 році.

До всього вище сказаного ще хочу додати, як православна родина Михайла Сергійовича відмовляла його від вінчання у «уніатській» ( як вони  писали до нього в листах ) церкві. Але все ж вчений зважив на прозьбу нареченої бути вінчаною людиною, яка так багато важила в її житті. До речі, за тодішніми законами майбутні діти теж мали бути хрещені за греко-католицьким обрядом, що й було зроблено, коли народилася Катерина. Але в освідчених людей, як у випадку Грушевських, конфесії ніколи не є проблемою в сім'ї.