Преосвященний Владика Димитрій (Григорак)
Єпископ Бучацький

Владика Дмитро Григорак (хресне ім’я Богдан) народився 1 січня 1956 року в м. Івано-Франківську. З 1963 по 1973 рр. здобув повну середню освіту в м. Івано-Франківську. В 1973 році вступив в Івано-Франківський інститут нафти і газу, який закінчив в 1978 році, отримавши диплом інженера-механіка. Працював на різних заводах м. Івано-Франківська інженером-конструктором.

14 жовтня 1989 року він офіційно вступив до Чину Святого Василія Великого. Новіціят проходив в Гошеві і Крехові в 1990-1991 рр. Довічні обіти склав 1997 року.

З 1991 по 1996 рік навчався в семінарії ОО. Василіян, а також закінчив Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут. Завершив богословські студії магістерським титулом з еклезіології в Люблінському католицькому університеті в Польщі.

Дияконські свячення отримав 21 вересня 1992 року, а священичі – 25 жовтня у неділю Христа Царя того ж року з рук Владики Софрона Дмитерка, ЧСВВ.

Починаючи від 1992 року виконував різноманітні душпастирські служіння: у монастирі і на парафії Христа Царя в м. Івано-Франківську, виконував обов’язки економа і духівника сестер-мироносиць, був настоятелем монастиря ЧСВВ в с. Погоня Тисминецького району, започаткував капеланське служіння в Івано-Франківській в’язниці, був духівником молодіжної молитовної групи.

Також виконував місійну діяльність на Волині, обслуговував парафії у Володимирі Волинському, Луцьку та інші. Згодом призначений ігуменом монастиря і парохом храму св. Василія Великого у м. Луцьку. Започаткував будівництво комплексу приміщень монастиря і церкви. Одночасно виконував обов’язки духівника організації «УМХ». Організовував екуменічні міжконфесійні молитви. Особливо дбав і був духовним натхненником громадської організації «Рух за життя». Розбудовував духовне життя і служіння УГКЦ на Волині, землі святого священномученика Йосафата Кунцевича.

28 липня 2007 року Папа Венедикт ХVІ призначив о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, Апостольським Адміністратором «ad nutum Sanctae Sedis» Бучацької єпархії УГКЦ, яка стала вакантною після призначення Владики Іринея Білика, ЧСВВ, Каноніком в Римі.

23 липня 2011 р. Б. Ватикан оприлюднив повідомлення, що Cвятіший Отець Венедикт ХVІ дав свою згоду на канононічний вибір Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який прийняв рішення призначити високопреподобного о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії УГКЦ «ad nutum Sanctae Sedis» Єпархом Бучацьким.

Єпископська хіротонія відбулася 18 вересня 2011 р. Б. в Катедральному Соборі Верховних Апостолів Петра і Павла у м. Чорткові. Чин архиєрейської хіротонії здійснив Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава і Отець УГКЦ. Співсвятителями були Владика Василій (Семенюк), Єпарх Тернопільсько-Зборівський, та Владика Софрон (Мудрий), Єпископ-емерит Івано-Франківський.

Пояснення символіки герба
Преосвященного Владики Димитрія (Григорака)

Елементи:

У центрі композиції щит, який розділений на три вертикальних поля. Верхня сторона щита утворює вістря. У центральному, синьому полі зображений золотий Патріарший хрест, над ним здіймається Святий Дух у голубиному вигляді, і в самому верху центрального поля зображене Всевидяче око у срібному трикутнику. У золотому полі, що розміщений ліворуч, зображений вогняний стовп; у золотому полі, що розміщений праворуч зображена Богородиця Оранта. Щит розміщений на пурпуровій мантії, підбитій горностаєм, увінчаній золотою митрою з червоним підкладом. Обабіч виходять золоті єпископський жезл і хрест. Під щитом на синій стрічці золотом розміщений девіз: «БОГ Є ЛЮБОВ».

Опис:

1. Синьо-жовтий фон – це кольори прапору земної батьківщини владики.

2. Оскільки Бог – одвічний центр усього сущого і має бути у центрі життя кожної людини, тому в центрі щита  на полі синього кольору зображені символи Пресвятої Тройці.

Всевидяче око – символічне зображення Всевидящого Бога, вписане у трикутник – символ Тройці. Бог – Триєдине Божество – є причиною всього, що існує, і метою життя людини.  Голуб – символ Святого Духа, в якому живемо і йдемо до Бога. Хрест – знак Сина Чоловічого – є виявом безмежної любові Бога до людей і водночас дорогою до Бога кожної людини.

3. На полі ліворуч – червоний  стовп вогню, який символізує полум’я любові, що з’єднює землю з небом. Це головні елементи герба ЧСВВ – духовної родини владики.

4. На полі праворуч зображена Матір Божа – Оранта. Богородиця є духовною матір’ю всіх християн, і є дорогою до її Сина через наслідування прикладу її життя. Водночас Пречиста Діва уособлює Церкву, без якої неможливе спасіння.

5. Матір Божа та Чин Святого Василія Великого – два шляхи, якими владика йшов до Бога.

6. «Бог є любов» (1 Ів. 4,16) – кредо єпископського служіння новопоставленого владики. Слова на голубій стрічці є Євангелією життя та закликом для світу жити в любові Бога.  Цей девіз гармонійно виражає головний зміст герба владики – ікономію спасіння. Бог-Отець з любові дарує людині Своє Слово й дар Свого життя через Сина у Святому Дусі, а людина в Церкві, приймаючи життєдайне Слово й дар Благодаті, відповідає Отцеві любов’ю через Христа у Святому Дусі.

7. Щит уміщений на мантії, яку увінчує митра, жезл і процесійний хрест, – ознаки єпископської гідності власника герба.

________________________________________________________________________________

Преосвященний владика Василій СЕМЕНЮК

Герб архиєрея

Преосвященний владика Василій Семенюк народився 2 липня 1949 року в с. Дора (біля м. Яремче на Івано-Франківщині) в сім’ї Марії та Петра Семенюків.

З 1969 по 1974 роки навчався у підпільній духовній семінарії. Пізніше доповнив освіту у Люблінському католицькому університеті (Польща).

У 1997 році отримав вчений ступінь магістра морального богослов’я. Одночасно навчався у Хустському лісотехнікумі, працював диспетчером газового управління в м. Яремче.

22 грудня 1974 року владика Володимир Стернюк висвятив його на священика.

У 1975 році о. Василь призначений "опікуном" зруйнованої більшовиками Зарваниці (Тернопільщина); у тому ж році з благословення преосвященного владики Володимира Стернюка стає ректором підпільної духовної семінарії.

У 1989 році о. Василя Семенюка та ще одинадцятьох священиків скерували на Тернопільщину для легалізації УГКЦ.

У 1990 році о. Василь Семенюк призначений ректором Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого; у 1993 році – протосинкелом Тернопільської єпархії.

З благословення правлячого архиєрея Тернопільської єпархії відбудовує Марійський духовний центр у Зарваниці.

10 лютого 2004 року Святіший Отець Іван Павло ІІ ухвалив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив всесвітлішого о. Василя Семенюка єпископом.

22 грудня 2011 року в катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Тернополя під час Архиєрейської Літургії Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) проголосив створення Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ.
Першим Митрополитом Тернопільсько-Зборівським став Владика Василь (Семенюк), єпарх Тернопільсько-Зборівський.

Синод Єпископів УГКЦ прийняв рішення створити три нові митрополії: Львівську, Івано-Франківську і Тернопільсько-Зборівську. До складу Львівської митрополії ввійшли: Львівська архиєпархія, Стрийська, Самбірсько-Дрогобицька та Сокальсько-Жовківська єпархії; до Івано-Франківської митрополії – Івано-Франківська та Коломийсько-Чернівецька єпархії; до Тернопільсько-Зборівської – Тернопільсько-Зборівська та Бучацька єпархії. Першими митрополитами новостворених митрополій стали: Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, Владика Володимир (Війтишин), Єпарх Івано-Франківський.
В УГКЦ тепер є сім митрополій. Крім новостворених, ще однією митрополією УГКЦ в Україні є Києво-Галицька митрополія, яку очолює Блаженніший Святослав; до її складу входять: Київська архиєпархія, Донецько-Харківський, Одесько-Кримський та Луцький екзархати. До УГКЦ належать також Перемишльсько-Варшавська митрополія у Польщі, Філадельфійська митрополія у США та Вінніпезька митрополія у Канаді.
Департамент інформації УГКЦ

________________________________________________________________________________

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ШЕВЧУК

Глава УГКЦ

Святослав Шевчук народився 5 травня 1970 року у м. Стрию, Львівської обл. У 1991-1992 роках навчався у Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992-1994 роках – у Львівській духовній семінарії.

Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель Владика Филимон (Курчаба), священичі – 26 червня 1994 року (святитель Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський).

У 1994-1999 роках навчався у Папському університеті св. Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов'я візантійської богословської традиції.

У 1999-2000 роках – Святослав Шевчук - префект Львівської духовної семінарії Святого Духа.

У 2000-2007 – віце-ректор ЛДС Святого Духа.

З 2001 – віце-декан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).

У 2002-2005 – Голова секретаріату та особистий секретар Блаженнішого Любомира, керівник Патріаршої курії у Львові.

З червня 2007 – ректор ЛДС Святого Духа.

14 січня 2009 року, о 13 годині у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення отця Святослава Шевчука Єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Марії в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra di Galba.

Архиєрейська хіротонія розпочалася об 11 годині 7 квітня 2009 року, у день празника Благовіщення Пресвятої Богородиці, в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем у присутності Блаженнішого Любомира був Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, а співсвятителями – Владика Михаїл (Микицей), Єпарх єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі та Владика Юліян (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький. Прибули також: Апостольський Нунцій в Україні Архиєпископ Іван Юркович, Апостольський Нунцій в Грузії Архиєпископ Клавдіо Гуджеротті, 18 Владик УГКЦ з України та з-закордону, Владики Римо-Католицької Церкви в Україні, священики та миряни.

12 квітня 2009 року нововисвячений єпископ УГКЦ молився першу Архиєрейську Літургію в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий. Разом з єпископом-помічником греко-католицької єпархії в Буенос-Айресі (Аргентина) молилися єпископи Юліян (Гбур) і Тарас (Сеньків), Єпископ-помічник.

Святослав Шевчук став третім єпископом УГКЦ, що походить із Стрийської єпархії (Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, походить із с. Липиці Миколаївського району. В с. Гірське того ж району народився Владика Богдан (Дзюрах), Єпископ-помічник Київської архиєпархії).

10 квітня 2010 року призначений Апостольським Адміністратором єпархії Покрова Пресвятої Богородиці.

За матеріалами: УГКЦ