Як відомо з акту передачі Тернопільського краю від Австрії до Росії, датованого 1810 роком, Скала на початку ХІХ ст. була у власності графа Станіслава Коссаковського. А вже на час повернення так званого Тернопільського округу назад до Австрії за рішенням Віденського конгресу власник Скали змінився. Ним став граф Войцех Голуховський (1772-1840). З якоїсь невідомої нам причини він успадкував у  Коссаковського Скалу-місто, Стару Скалу-передмістя, Бережанку, Гуштинок, Іванків, Лосяч, враз перетворившись з дрібного польського шляхтича в великого землевласника подільських дібр. Ключ до всіх маєтків знаходився саме в Скалі.

Цю статтю я написала для однієї української патріотичної газети. Якщо видрукують, то вже поділюся, для якої. А цим часом подаю її на нашому сайті. Ця історія - це знову історія моєї власної родини. Хочу застерегти, що я не маю бажання хвалитися. Просто дуже непересічними були мої предки, або, може, просто пам'ять в моїй родині зберегла пошану до них.

... Читати далі »

Минулого літа я поставила собі за мету знайти дві книги, що стосуються історії нашого містечка. Серед них перша – «Центросоюз» Івана Мартюка. В попередній статті я вже пояснила, хто він. В цій розвідці я хочу подати спогади самого Мартюка «Скала – містечко мого походження», які він вмістив в кінці своєї монографії. Писані вони, як говорилося вище, на схилі літ , десь у 60-х рр., у Польщі, а потім передані нашим діячам в еміграції до США і там видані невеликим накладом. В інтернеті я знайшла, що по одному екземпляру дані спогади розкидані по бібліотеках багатьох українських вишів. Хто їх туди передав, думаю, що ... Читати далі »

Як відомо, в цьому році минає 70 років з часу створення Української Повстанської Армії. Тому в ЗОШ І-ІІ ст. відбувся виховний захід, присвячений цій події.  Щоб наблизитися  до часу, коли діяла УПА, щоб з’ясувати, чи відбувалися дані події в нашому селищі було запрошено  політичного в’язня сталінських концтаборів пані Олександру Богачову та активного громадського діяча 90-х рр., голову місцевої «Просвіти» Ореста Метельницького. Як відомо, вони є активними парафіянами нашої церкви.

Спочатку учнями 7 класу було доведено до відома присутніх, за яких ум ... Читати далі »

   На основі двох метрикальних книг похоронів я провела детальний аналіз тодішньої ситуації щодо смертності і цінності записів даних документів.

   1-ша книга (так її далі будем називати) має 116 карток, 232 сторінки, прошита, видно залишки сургучевої печатки й заведена 13 грудня 1879 року. Кожна сторінка пронумерована, все це написано на задній сторінці, коли вона заводилася. Писано, як видно на сканувальному фото,польською мовою, але головне прочитати можна: «…грек ... Читати далі »

Сучасному поколінню скаличан рідна церква здається «вічною». Вона так гарно вписується в архітектурне «обличчя» містечка: руїни середньовічного замку, купол церкви та вежа костелу й здається, що так було завжди. Вже практично не залишилося в Скалі людей, які б могли переказати хоч щось про будову церкви й тому все поступово стирається з людської пам’яті. На цьому тлі виникають перекручування, неточності а то й зовсім недоречності. Наша розповідь присвячена великому подвигу наших предків – будові храму на чолі зі своїм парохом греко-католицьким священиком Келестином Костецьким.

... Читати далі »

Його відзначають вже понад 60 років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначати 23 травня як Свято Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь. ... Читати далі »