У Церкві досить відомою і поширеною є так звана Григоріанка. Григоріанськими Службами називаються 30 послідовних Святих Літургій в інтенції за одного померлого, відправлені протягом 30 календарних днів одним або декількома священиками. Також подібно Григоріанці є намірення за живих, у різноманітних потребах та ситуаціях.

Що означає Григоріанка? Вона названа так на честь Папи святого Григорія Великого (590-604). Він до свого обрання на Апостольський Престол був настоятелем у бенедиктинському монастирі св. Андрія в Римі. У своїх бесідах він згадував одну історію, що сталася в його практиці.

Якось помер брат-монах на ім’я Юст. Ще за життя він, всупереч принципам чернечого життя, привласнив собі декілька золотих монет. За це настоятель, караючи його, а інших застерігаючи — велів, щоб жоден із братів, коли він помиратиме, не допомагав йому, а тіло його наказав закопати разом із тими грошима поза церковним двором. Так усе й відбулося. Але через тридцять днів настоятель змилостивився над покійним Юстом і просив відправляти всім братам по черзі святі Служби Божі за нього. Коли Служби відправлялись, померлий з’явився своєму рідному братові Копіозу, який був лікарем у місті, і на запитання: «Як тобі там?» — відповів: «Досі було погано, але тепер усе добре, бо сьогодні я мав товариство». Коли Копіоз прийшов із цією звісткою до монастиря, там полічили дні, скільки вже було відправлено Святих Мес за нього (бо до того ... Читати далі »