Ню Йорк, СШA, 29-го вересня 2010 р.

      З далекої Aмерики пересилаємо щирі вітання нашій Родині та всім, котрі   вшановують пам’ять св. п. о. крилошанина Aлександра Константина Левицького, нашого прадіда та пра-прадіда, в столітню річницю його смерти, 29-го вересня 2010. о. Aлександер помер 29-го вересня 1910, а його величавий похорон відбувся 2-го жовтня 1910 р. у Скалі, де він і похований.

    Життя о. A. Левицького є приміром для наслідування не тільки його нащадкам, але й всім українцям які люблять і шанують свій народ. Ця столітня дата, це добра нагода призадуматись над посв’ятою та подвигами наших предків, та взагалі згадати подивугідний вклад багатьох поліконь наших попередників у розвиток церковних, суспільно-громадських та політичних установ України та української спільноти. 

     Будучи священником 37 років, та парохом греко-католицької церкви в Скалі-над-Збручем через 25 років, від 1886 до 1910 року, о. Aлександер зумів поєднати в своїй особі та в своїй діяльності найкращі чесноти священника: любов та пошану до всіх людей – незалежно від їхньої національности та віровизнання --, відданість своїй церкві та своїй родині, і жертвенну та наполегливу працю громадського діяча як і міста Скали, так і цілого повіту. о. Aлександер заслужив собі на любов та повагу не тільки своїх парафіян, але широкого загалу населення Скали, про що свідчать історичні документи з часу його життя й смерти до яких варто докладніше придивитись.  

    Пам’ять про о. A. Левицького збереглась у його правнуків і пра-правнуків в Aмериці завдяки старанням наших батьків, Зиновія (внука о. Aлександра, сина  від його доньки Людмили) та Теодозії (з Клюфасів) Савицьких. Матер’яли до родинної історії зібрані через багато років нашою мамою, оглядання родинних фотографій, та часті оповідання нашого батька про своїх предків вкарбувались глибоко в наші серця.

    Тож дуже зворушливе для нас було відвідання у липні 1998 р. могили о. Aлкександра Левицького в Скалі. Зворушливе теж, що відвідували його гріб три покоління його нащадків: його 86-літний внук, Зиновій, правнучка Гандзя, і пра-правнук вісімлітний Максим. Це був перший і одинокий раз, що наш батько Зиновій подорожував в Україні зі своїм внуком, і багатозначне, що він у похилому віці дуже хотів із родиною відвідати могилу свойого діда о. Александра і тим самим, вказати своїм нашадкам шлях до їхніх предків.

    Ми вдячні нашому кузинові о. Зенкові Микласевичеві зі Стрия за те, що повіз нас в цю незабутню подорож до Скали у 1998 р. Ми теж дякуємо йому, що повідомив нас про вшанування пам’яті о. Aлександра в Скалі в століття його смерти 29-го вересня 2010 р.

   Хоча розділює нас великий простір, ми думками та  молитвами єднаємося з Вами зібраними у Скалі в ці дні пам’яті.

   Щасти Вам Боже! A нашому прадідові та пра-прадідові о. Aлександрові Левицькому вічная пам’ять!          

                    Гандзя Савицька Мицак

                          з родиною

Висловлюю щиру подяку за організацію і проведення урочистого відзначення 100-річчя від дня смерті Олександра Левицького, багаторічного пароха і громадського діяча містечка Скала-Подільська.

Я, дружина Олега Микласевича, - онука Олександра Левицького, у зв’язку з поганим станом здоровя і похилим віком (86 років) немогла бути особисто на святкових заходах, але духом була разом з Вами.

Діти мої, Лідія Микласевич-Садовська, Володимир Садовський (зять) м.Стрий та Христина Микласевич-Лопушанська із своїми дітьми Шарунами - дочкою Наталею, зятем Євгеном та онуками Максимом та Олесею зі Львова взяли участь в тих заходах і поділилися враженнями зі мною.

З повагою,

Стрий 06.10.2010р. Ганна Микласевич.

СВІТЛИНИ З УРОЧИСТОЇ АКАДЕМІЇ


Аудіо записи подій урочистої Академії

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові