Як відомо, в цьому році минає 70 років з часу створення Української Повстанської Армії. Тому в ЗОШ І-ІІ ст. відбувся виховний захід, присвячений цій події.  Щоб наблизитися  до часу, коли діяла УПА, щоб з’ясувати, чи відбувалися дані події в нашому селищі було запрошено  політичного в’язня сталінських концтаборів пані Олександру Богачову та активного громадського діяча 90-х рр., голову місцевої «Просвіти» Ореста Метельницького. Як відомо, вони є активними парафіянами нашої церкви.

Спочатку учнями 7 класу було доведено до відома присутніх, за яких умов українці в 1942 р. піднялись на боротьбу, з ким вони вели її, відбулося знайомство з лідерами підпілля Степаном Бандерою і Романом Шухевичем. Далі  за допомогою ІКТ присутні подивилися відеоматеріали про події масових розстрілів в’язнів у Львові більшовиками під час відступу у червні 1941р., про сотенного армії УПА Мирослава Симчича, який 32 роки свого життя провів у радянських ГУЛАГах і котрому ще за життя спорудили пам’ятник у його рідному місті Коломиї.

Але найбільше у школярів затамувався подих під час виступу живих свідків тих подій. Пані Олександра розповіла, як у 17 років за написання віршів, в яких йшла мова про несправедливість сталінського режиму в Україні, вона, молода дівчина, була засуджена на 10 років концтаборів. Як вона будувала канал між Доном і Волгою, як вона потім після звільнення не змогла стати вчителькою, через які життєві труднощі їй прийшлось пройти через тавро «політичний в’язень» --  про таке говорила запрошена.

Пан Орест розповів про те що він пам’ятає з тих подій. Кульмінацією його виступу була розповідь про привселюдну страту у 1945 р. на площі в нашому селищі повстанця Дмитра Павлюка. На цю криваву «подію» насильно зігнали всіх учнів школи, в тому числі й пана Ореста, тоді 15-річного старшокласника. А ще він розповів, хто перезахоронений на могилі воїнів УПА у Скалі, скільки наших земляків були учасниками збройного підпілля.

Є надія, що присутні  усвідомили, хто такі українські повстанці.  Дивлячись прямо в вічі тих далеких подій стає зрозуміло, наскільки нам, молодшому поколінню, має бути дорогою Україна, адже за неї воювали і вмирали наші славні попередники – воїни УПА.