Шановні вчителі, батьки, дорогі учні, цьогорічні випускники. Щиросердечно вітаю кожного зі святом, Днем останнього дзвінка, бажаючи тільки найкращого та щедрих Божих благодатей. І своє слово почну із притчі, що називається «У пошуках сенсу».

Одного разу, по дорозі додому, мудрець зустрівся з мандрівником, який кудись настільки сильно поспішав, що, обганяючи по шляху мудреця, випадково зачепив його плечем. Той, у свою чергу, спокійно і ввічливо звернувся до мандруючого з питанням:

- Скажи, поважний чоловіче, куди це ти так поспішаєш, що нічого не помічаєш на своєму шляху?

- Прошу вибачення, - сказав чоловік, не зменшуючи швидкості, - поспішаю я тому, що зайнятий пошуком сенсу життя і не маю права зволікати, поки мета моя не досягнута.

- Що ж, - промовив мудрець, - я чув про одного чоловіка, який цей сенс шукав усе своє життя...

- Сподіваюся, істина відкрилася йому? - Поцікавився нетерплячий попутник.

- Так, він помер просвітленим, встигнувши шепнути тим, хто був поруч, те, що зрозумів лише помираючи,- відповів мудрець.

- І що ж він сказав?

- Він сказав, що сенс життя - це вибір...

- Що ж, дякую тобі за бесіду, - сказав чоловік, вклонився мудрецю і майже бігом продовжив свій шлях.

-Вибір: або жити, або все життя витратити на пошуки цього самого сенсу, - закінчив мудрець, але його слова прозвучали вже в порожнечу. Випадковий попутник був уже занадто далеко. Він поспішав...

Людина живе на світі, щоб приготуватися як слід до вічності, вирішальної зустрічі з Господом. Буття без віри, надії та любові марне.

Живіть так, щоб вибирати постійно тільки добро, уникаючи гріховного зла. Це надійний ключ до правдивого щастя. Творення різноманітного добра - наш святий обов’язок. «Не платіть нікому злом за зло. Дбайте про добре перед усіма людьми», - говорить св. Ап. Павло у своєму посланні до римлян (Рим. 12, 17).

Робіть добро, допоки сонце світить:

Солодким, наче сон, буде воно...

І ймення ваше в небі Бог помітить

І деревом зросте чеснот зерно.

Як вчитимемось радо у школі Всевишнього, то Він дасть нам усю потрібну мудрість, аби стати справжніми людьми (християнами).

Дорогі випускники! Цінуйте даний для вас Богом час, адже кожна секунда у вашому житті - на вагу золота! Вчора – вже історія (минуле). Завтра - ще загадка (майбутнє). Сьогодні - це подарунок, тому воно і зветься теперішнім! «Майбутнє тривожить нас, а минуле нас тримає. Ось чому сьогодення вислизає від нас», - писав раніше Гюстав Флобер. Час є великою цінністю теж тому, що в ньому існуєте ви, покликані до щасливої вічності, співжиття з Творцем усього. Цінуйте дні, спішіть обережно до великої мети. Хай майбуття не знає смутків!

Знайдіть з Божою поміччю своє правдиве життєве покликання, тобто відчуйте, до чого стремить ваше юне серце чи безцінна душа, котра професія зможе, певною мірою, ощасливити та спричинитися до залізного успіху. Що за собою кличе найчастіше? Призадумайтесь...

Ніколи не забувайте приємних світлих шкільних хвиль, своїх учителів, за них теж молячись! Сам, між іншим, навчався колись з виправданих причин у трьох різних школах України, і не бракує нині світлих спогадів. З минулого варто витягати лишень добре.

Наостанок хочу побажати вам усім того, чого бажав стародавній мудрець Едіп, умираючи, для свого малолітнього сина. Він залишив йому у спадщину історію під назвою «Сфінкс», в якій, як дізнаємося, радив таке:

«... Не будь нахабним і безсовісним, ступай тихенько, життя є небезпечний шлях... Вчися збирати твої розсипані думки і повертати їх усередину себе... Пізнати себе повно, пізнатися й здружитися із собою -це є невіддільний мир, істинне щастя і мудрість досконала...».

Щасливого та благословенного літа, подальшого життя! З Богом!

ПРИЄДНУЮСЬ ДО ЦИХ СЛІВ І БАЖАЮ ПЛІДНОГО ВІДПОЧИНОК І ВДАЛОГО ПОЖИТТЄВОГО ВИБОРУ - О. ВАСИЛЬ ГЕРМАНЮК, СВЯЩЕНИК УГКЦ СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА

Посилання на привітання з першоджерела