Шановні
вчителі, батьки, дорогі учні, цьогорічні випускники. Щиросердечно вітаю
кожного зі святом, Днем останнього дзвінка, бажаючи тільки найкращого
та щедрих Божих благодатей. І своє слово почну із притчі, що
називається «У пошуках сенсу».
Одного
разу, по дорозі додому, мудрець зустрівся з мандрівником, який кудись
настільки сильно поспішав, що, обганяючи по шляху мудреця, випадково
зачепив його плечем. Той, у свою чергу, спокійно і ввічливо звернувся до
мандруючого з питанням:
- Скажи, поважний чоловіче, куди це ти так поспішаєш, що нічого не помічаєш на своєму шляху?
-
Прошу вибачення, - сказав чоловік, не зменшуючи швидкості, - поспішаю я
тому, що зайнятий пошуком сенсу життя і не маю права зволікати, поки
мета моя не досягнута.
- Що ж, - промовив мудрець, - я чув про одного чоловіка, який цей сенс шукав усе своє життя...
- Сподіваюся, істина відкрилася йому? - Поцікавився нетерплячий попутник.
- Так, він помер просвітленим, встигнувши шепнути тим, хто був поруч, те, що зрозумів лише помираючи,- відповів мудрець.
- І що ж він сказав?
- Він сказав, що сенс життя - це вибір...
- Що ж, дякую тобі за бесіду, - сказав чоловік, вклонився мудрецю і майже бігом продовжив свій шлях.
-Вибір: або жити, або все життя витратити на пошуки цього самого сенсу, - закінчив мудрець, але його слова прозвучали вже в порожнечу. Випадковий попутник був уже занадто далеко. Він поспішав...
Людина
живе на світі, щоб приготуватися як слід до вічності, вирішальної
зустрічі з Господом. Буття без віри, надії та любові марне.
Живіть
так, щоб вибирати постійно тільки добро, уникаючи гріховного зла. Це
надійний ключ до правдивого щастя. Творення різноманітного добра - наш
святий обов’язок. «Не платіть нікому злом за зло. Дбайте про добре перед усіма людьми», - говорить св. Ап. Павло у своєму посланні до римлян (Рим. 12, 17).
Робіть добро, допоки сонце світить:
Солодким, наче сон, буде воно...
І ймення ваше в небі Бог помітить
І деревом зросте чеснот зерно.
Як вчитимемось радо у школі Всевишнього, то Він дасть нам усю потрібну мудрість, аби стати справжніми людьми (християнами).
Дорогі
випускники! Цінуйте даний для вас Богом час, адже кожна секунда у
вашому житті - на вагу золота! Вчора – вже історія (минуле). Завтра - ще
загадка (майбутнє). Сьогодні - це подарунок, тому воно і зветься
теперішнім! «Майбутнє тривожить нас, а минуле нас тримає. Ось чому сьогодення вислизає від нас»,
- писав раніше Гюстав Флобер. Час є великою цінністю теж тому, що в
ньому існуєте ви, покликані до щасливої вічності, співжиття з Творцем
усього. Цінуйте дні, спішіть обережно до великої мети. Хай майбуття не
знає смутків!
Зна
...
Читати далі »