Проповідь на Велику П’ятницю

«Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні» (Лк 5, 35)

Христос посеред нас!

Дорогі браття і сестри! Цей день, день Страсної П’ятниці, для християнина є нелегкий, адже ввесь християнський світ сумує… Клякаємо сьогодні і б’ємо поклони та припадаємо перед святим зображенням мертвого Ісусика. Переймаємось жалем за маму Месії, Богородицю, яка на руках тримала свого мертвого сина.

У Велику П’ятницю кожна родина гуртується, щоб знайти час прибути до храму Божого і доторкнутись поцілунком до Плащаниці. Як казав Господь за свого земного життя: «Чи ж; можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними? Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні» (Лк 5, 34-35). Прийшов цей день пам’яті про смерть Божого Єдинородного Сина, доба строгого посту, бо немає вже «молодого», немає Спасителя… Ісус звіщав про Своє Воскресіння, але ніхто про це не може згадати, адже трагедія переважила пророцтва, людина немічна. Кожен з нас, в пам’ять Страстей Христових, хоче прожити цю п’ятницю в тиші та утриманні від розваг, щоб, згодом, в яскравій радості зустріти Воскресіння.

Для нас, сучасних, піст має бути згідний із сучасними залежностями людей. Зокрема, окрім м’ясного, варто теж постити від розважальних телепередач, від нездорового потягу до ґаджетів, від марнування часу в соціальних мережах… Так як Ісус доповнив науку Бога-Отця для, на той час, сучасних людей, так і наше духовне життя, у новому вимірі, потребує додаткових вдосконалень. Чим старанніше ми витриватимемо у пості, тим радіснішою для нас буде Пасха. Чим терпеливіше носитимемо власні хрести і випробовування Божої Волі, тим тепліші будуть «обійми» Творця, коли дістанемось Неба.

Дорога моя парафіяльна родино. Люблю Вас і прагну, щоб перед нашою цілою спільнотою, Господь відкрив Райські двері. Тому стараюся до кожної Служби Божої ретельно готуватись, особливо до проповіді, щоб скерувати кожного йти правильним шляхом земського життя. Бо так, за свого земського життя, робив Ісус Христос, який по особливому підходив до кожної людини. Пам’ятайте, дорогі, єдиною безкомпромісною гарантією є та, що ми усі помремо, навіть Сам Месія, пройшовши шлях людини, вказав на смерть. Будьмо пильні до цього, пам’ятаймо про смерть, щоб не грішити. Берімо приклад у праведності хто з Месії, хто з Марії, хто з Апостолів, хто з учнів Христових, навіть з мучеників і праведників Святої Вселенської Церкви, щоб за їхнім прикладом і молитвами, стати хоч трішки на них подібними.

Ісус народився безпомічним і сьогодні, теж, безпомічно лежить на смертній ложі, що зображується на святій Плащаниці. Та це безсилля, згодом, покажеться усьому світові великою і спасенною силою осягнення Царства Небесного, яка дається усім через терпіння і терпеливість у ньому, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

о. Василь Германюк, смт Скала-Подільська, Бучацької єпархії