Питання підготовані новинарним порталом Тернополя і області "Звістка".

Відповіді дає о. Василь Германюк, священик УГКЦ Скали-Подільської.

• Чим період Великого Посту принципово відрізняється від решти часу в році?

«Саме Великий Піст, як підготовка до важливої події (Воскресіння Господнього), кличе про більші старання і працю людини над собою у духовному»

Якщо вести мову про піст у Церкві – маємо знати, що це час приготування до певної великої події в історії Спасіння. Кожен піст завершується урочистим святом, наприклад: Пилипівку увінчує подія народження Ісуса Христа; Петрівку – свято верховних апостолів Петра і Павла; Спасівку – празник Успення Пресвятої Богородиці. Великий Піст також має у своїй суті підготовку до яскравого і чудесного, по своїй природі, свята Воскресіння Господнього. Пасха є велична подія ще з старозавітніх часів, а у Новому Завіті – це ще й подія якій передують Страсті Христові, Ісусова смерть на хресті і здійснення неймовірного проротства  – оживлення, Воскресіння Сина Божого. Адже воскреснувши, Ісус пообіцяв людству воскресіння до життя у Царстві Небесному, якщо особа буде жити дотримуючись Заповідей Божих. Тому саме Великий Піст, як підготовка до важливої події, кличе про більші старання і працю людини над собою у духовному.

Є такі настанови на Великий Піст: «В перший день посту і у Страсну П’ятницю – суворий піст, тобто слід стримуватись від вживання продуктів і страв, які містять м’ясо, мають молочну основу, а також яєць. У інші тижні посту в понеділки, середи та п’ятниці слід стриматись від продуктів і страв, що містять м’ясо; подібно, як і у Страсну Суботу. В інші дні (вівторок, четвер, суботу, неділю) дозволено усі види продуктів та страв. Заохочується (не має чіткого зобов’язання), щоб у перший і останній тижні посту взагалі (у всі дні, окрім неділі) утримуватись від продуктів та страв, які містять м’ясо, а у середу та п’ятницю – також страв з молокопродуктів. Духовні особи в тих чотирьох днях мають надолужили піст відмовлянням псалма 50, миряни ж – 5 Отче наш і 5 Богородице Діво. Єпископи, отці-парохи і сповідники можуть, при потребі, уділяти диспензи (дозволи) від даних настанов». ^{(Згідно Благовісника Верховного Архиєпископства УГКЦ 1966 р.Б.)}

• Чи має у нашому житті щось змінитися попри харчування?

«Вільність від переживань за світські блага зменшує ризик інсультів, інфарктів та інших хворіб, які з’являються через людські клопоти, які людина сама собі знаходить»

У цьому сорокаденному пості варто обмежити себе не лише у м’ясному, а й у тих вишуканих стравах, які спокушають своєю насолодою. Наприклад, різноманітні солодощі, смаколики, тістечка, ба навіть, для декого, і кава. Потребою для християнина є позбутись, протягом посту, надмірної залежності від пустої трати часу через відвідування соцмереж. Варто збільшити кількість молитов у своєму особистому молитовному правилі, прочитати релігійну книгу. Допомагає перебувати у пості утримання від світських балачок при різноманітних базарних і магазинних зустрічах. Доцільним буде зменшити свій пізнавальний раціон політичних новин, які, на превеликий жаль, лише посилюють в людині агресію і злобу – відповідно поповнюють гріхи осуду та багато інших.

Отож, якщо систематизувати вищесказане – потрібно позбуватись матеріальної залежності чи то в харчуванні чи в спогляданні і постити як шлунком так очима, і обов’язково – піст язика. Як кажуть – головне «не їсти» один одного: пробачати провини й не тримати образу і гнів. До чого це має привести? До легкості і щастя у розумінні того, що ми таки сильні духом і здатні подолати силу тяжіння до світського. А це дозволить більше часу присвятити Богові і своїм найріднішим – це справді є важливо, щоб відчувати себе вільним та щасливим у Господі. Вільність від переживань за світські блага також зменшує ризик інсультів, інфарктів та інших хворіб, які з’являються через клопоти, які людина сама собі знаходить.

• Яке призначення посту і у чому взагалі полягає суть посту?

«Щоб уникнути будь-якого матеріального та гріховного опанування, прив’язаності до марнотних речей – потрібно вміти на певний тривалий час їх залишати поза увагою»

Через виконання певних умов посту людина має змогу від’єднатись від прив’язаностей цього матеріального світу і наблизитись до правдивої подоби Божої, адже Творець створив людей на Свій образ і подобу. ^{(Бут 1, 26)} Саме ця подоба дарує відчуття легкості, примирення, спокою і зменшення значущості матеріального. В результаті чого людина отримує не лише душевну користь, а й оздоровлення тілесне. Якщо ж говорити про фундаментальну користь, то варто глянути на вислів Ісуса: «Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом», ^{(Мр 9, 29)} – сказав Ісус після вигнання злого (німого) духа з опанованого хлопчини. Варто відмітити, що апостоли не змогли цього зробити самі адже не підкріпили свою молитву постом. Тому, щоб уникнути будь-якого матеріального та гріховного опанування, прив’язаності до марнотних речей – потрібно вміти на певний тривалий час їх залишати поза увагою. Такий час практично поєднувати з часом християнських постів.

• Наскільки важливе значення для спасіння людини має піст? Адже у 10 заповідей Господніх піст не згадується?

«Без посту жодну Заповідь не можливо виконати, адже кожен пункт кличе про певне утримання, а піст якраз і є утриманням»

Про піст у Біблії ми читаємо на самому початку книги Буття: «З дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш» ^{(Бут 2, 17)} – те випробовування від Творця для Адама і Єви показує спасенну важливість стриманості, а водночас і посту, адже нестриманість часто породжує гріх, а гріх – духовну смерть. В сьогоденні наслідком такого гріха є алкогольна і наркотична залежність, хвороби, пов’язані з надмірною вагою тіла, розпуста та багато інших. Якщо б Єва зберегла послух перед Богом через утримання від вживання плоду з едемського дерева – ми б тепер не говорили про значення посту.

Святе Письмо описує сорокаденний піст Мойсея, на завершення якого були дані Десять Заповідей Божих на кам’яних плитах, тобто, наслідком Мойсеєвого старання у пості був Богом поданий дороговказ для спасіння людини. А без посту жодну Заповідь не можливо виконати, адже кожен пункт кличе про певне утримання, а піст якраз і є утриманням. Зачіпаючи частково і Новий Завіт, можна згадати про сорокаденний піст Ісуса Христа в пустелі… ^{(Мт 4, 2)} І таких прикладів у Біблії є чимало.

• Чи для всіх християн обов`язковий піст? А якщо людина немічна й не може дотримуватися посту? Особливо в наші часи, коли і самі продукти харчування нездорові, і люди тяжко працюють і виснажуються надмірно, і не завжди можна дістати те, що потрібно з пісної їжі. Як бути в цій ситуації і чи робить Церква якісь послаблення і виключення?

«Церква, через її земське керівництво, розуміє труднощі у справах посту в сьогоденні, тому, заради любові Божої, йде на зустріч людині»

Церква, як спільнота вірних, є витвором Божим і покликана допомагати людям долати різноманітні труднощі на шляху до останньої мети – перебування в Раю з Господом. Саме тому акцент ставиться на духовну користь людства. Церква, через її земське керівництво, розуміє тяготу випробовувань сучасного світу, тому, заради любові, яку проповідував Месія, йде на зустріч людині. Дивлячись на збільшення різноманітних захворювань, спричинених незадовільним станом екології, неякісним харчуванням, стресами та іншими чинниками Церква робить поступ: звільнені від посту є убогі, які живуть з милостині; хворі і немічні фізично й розумово, а також ті, які відходять від недуги; вагітні жінки і годуючі грудьми матері; важко працюючі; ті особи, які потрапили під обставини перебування у гостях, тоді перші будуть споживати те, що пропонують господарі (щоб не образити їх); ті, які не можуть легко дістати пісних страв; старші особи, яким виповнилось 59 років життя. ^{(Більше інформації ТУТ)}

• Ні для кого не буде таємницею, що сьогодні є люди, які постять, не вживають алкоголю і м'яса, але при цьому далекі від ідеалів християнина. Наскільки правильним і дієвим є такий піст для спасіння душі?

«Для посту потрібна своєрідна самопожертва і духовне християнське налаштування»

Люди, яким не цікаве життя у Христі Ісусі, не постять, вони, хіба-що, на дієті, а зміст слова «дієта» і слова «піст» є зовсім інший. До дієти спонукають лікарі через вимоги до здоров’я пацієнта – це також зовсім інше аніж піст. Для посту потрібна своєрідна самопожертва і духовне християнське налаштування. Практика посту є дієва, бо має духовне Біблійне підґрунтя. Піст можна пожертвувати в наміренні інших людей, за рідних, в наміренні, щоб знайти хорошу роботу, щоб легко дитина поступила на навчання та безлічі інших інтенцій, які Бог найперше вислуховує, чого не можна жертвувати через дієту.

• Отче, в наш час деякі люди перед постом дають обіцянки в чомусь обмежувати себе, кидають курити, не лихословлять чи ще щось в цьому роді. Але після посту беруться за старе. Як Церква ставиться до цього?

«Паде в гріх кожен, але не кожен з гріха хоче підніматися, а можливо не вистачає сили»

На превеликий жаль, кожна людина піддатлива до рецидиву гріха. Навіть побожна християнка, яка багато молиться, може невимушено вказати пальцем на іншу людину, кажучи, що та грішна і цим же перша згрішила гріхом осуду. То й не дивно, що деякі особи, даючи обітниці утриматися перед шкідливими звичками, з часом можуть «впасти». Але й апостол Петро «падав». Згадаймо як він йшов по воді, а дійшовши стіп Ісуса, через брак віри, почав тонути, ^{(див. Мт 14, 29-31)} згадаймо про зраду Петрову, а Христос зробив його апостолом народів, адже той щиро покаявся і виправився, стараючись надолужити за вчинені відступи від Спасителя. ^{(див. Мт 16, 18-19)}  Паде в гріх кожен, але не кожен з гріха хоче підніматися, а можливо не вистачає сили. Не варто осуджувати людину, адже, щоб зрозуміти її, потрібно пройти з нею її шлях, спіткнутись разом з нею, отримати такі ж випробовування, аж тоді можна частково зрозуміти чому особа не втрималась від повтореного вчинення гріха. Церква встановила пости за прикладом Святого Писання, як спонукання для людства максимально приблизитись у духовному до свого Творця. І якщо особа зуміла в часі посту обмежити себе в чомусь, навіть коли порушить свою обіцянку, Господь її не відкидає, адже чекатиме її у найближчій Сповіді.

• Чи обов'язковою для християн є Сповідь під час Великого Посту?

«Це не наказ, це спонука, заради духовного добра християнина»

Заради спасіння душ своїх вірних, згідно вимог часу, церковна ієрархія впроваджує в дію сім церковних заповідей (які є своєрідною розшифровкою третьої Заповіді Божої), однією з яких є: «Кожного року хоча б раз висповідатися й запричащатися у Великодньому часі». Це не наказ, це спонука, заради духовного добра християнина. Саме в період Великоднього Посту, під час роздумів над Хресною дорогою Ісуса Христа, легше налаштуватись на «якісну» Сповідь, а добра Сповідь – це наперед обдумана, з жалем за образу своїми гріхами Всевишнього і з постановою виправитись, на скільки буде змога. І вартісна є та Таємниця Покаяння, яка звершується персонально між священиком і каянником, а не священиком і кількома каянниками разом. Добрий християнин мав би спішити перепросити Господа, а час посту – це чудова нагода просити Бога про прощення. В ідеалі сповідатися треба раз у місяць, або у квартал. Добре, коли Сповідь відбувається перед великими святами, такими як Різдво, Пасха, храмовий празник. А покаяння єдине в році – це вже дещо запущений варіант як для доброго вірянина. Це надто мало, адже тоді дуже важко пригадати всі допущені помилки, щоб досконало висповідатись і тому краще, все ж таки, частіше перепрошувати Бога за вчинені гріхи, щоб бува не забути вчинити жаль з тяжкого (смертельного) гріха. Священики дораджують бодай раз у житті пройти повний іспит сумління і посповідатися за гріхи з цілого життя. Для того є опрацьована певна література, яку можна знайти за цим посиланням.