Богородичне свято ― Покрова..! Осіння тепла погода, а у храмі на Святій Літургії моляться вірні греко-католицької громади. І хоча це робочий день тижня, парафіян зібралося чимало, бо знають, що в Божому храмі почують євангельську науку, помоляться до Пресвятої Богородиці ― заступниці гайдамаків, українського козацтва та воїнів УПА, а також насолодяться словом о. Василя. Цього разу це була розповідь про правдиве з’явлення Пречистої Богоматері: «Головний мотив, який спричинився до встановлення цього празника, це видіння святого Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби. Ціле місто й народ перебували у великій тривозі. У храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де зберігалася її риза, правиться всенощне. Молячись, народ переповнив церкву. Між народом ревно молиться про охорону міста святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфанієм. Відправа закінчується. Святий Андрій бачить, як від царських дверей — так звалися у греків головні вхідні двері церкви — йде світлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводі святого Йоана Хрестителя і святого Йоана Богослова та при співі великого хору святих. Божа Мати підходить до престолу, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор, по-грецьки мафоріон, і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Святий Андрій та Епіфаній, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб врятувати місто. Звістка про чудо блискавкою розноситься по всьому місті. Вороги відступають. Місто врятоване.

Від тієї хустки-покрова і празник дістав свою назву. Покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.»

У цей урочистий день парафіяни тепло привітали свого пароха, о Василя Германюка з першою річницею від уділення йому священичих свячень, який так хоче повсякчасно збагатити наші знання Слова Божого. А в сьогоднішній день ми глибше зрозуміли поняття термінів: «Покрова ― символ віри», «Пресвята Богородиця ― заступниця воїнів», «Опіка Пречистої» …

Відбулась спільна молитва до Марії за Україну, за народ, за всіх, хто був причетний до визвольних змагань.

Кожен парафіянин отримав окреме благословення і пам’ятний образок від о. Василя.

Закінчилась відправа біля могили, молитвою за всіх полеглих за волю і державність України. Також було сказано багато добрих слів про місцевих учасників визвольного руху, згадано кожного поіменно. До заходу приєдналися учні школи і просто перехожі.

Ми закликаємо до спільної молитви під Покровом Пречистої Богородиці за українську державність, її народ.

На закінчення з уст присутніх прозвучав Гімн України.

Від парафіян в особі І. Капаціли