На основі двох метрикальних книг похоронів я
провела детальний аналіз тодішньої ситуації щодо смертності і цінності записів
даних документів.
1-ша книга (так її далі будем називати) має
116 карток, 232 сторінки, прошита, видно залишки сургучевої печатки й заведена
13 грудня 1879 року. Кожна сторінка пронумерована, все це написано на задній
сторінці, коли вона заводилася. Писано, як видно на сканувальному фото,польською
мовою, але головне прочитати можна: «…грек
...
Читати далі »
|
Сучасному поколінню скаличан рідна церква здається «вічною». Вона так гарно
вписується в архітектурне «обличчя» містечка: руїни середньовічного замку,
купол церкви та вежа костелу й здається, що так було завжди. Вже практично не
залишилося в Скалі людей, які б могли переказати хоч щось про будову церкви й
тому все поступово стирається з людської пам’яті. На цьому тлі виникають
перекручування, неточності а то й зовсім недоречності. Наша розповідь
присвячена великому подвигу наших предків – будові храму на чолі зі своїм
парохом греко-католицьким священиком Келестином Костецьким.
...
Читати далі »
|
 Його
відзначають вже понад 60 років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації
Українських Націоналістів постановив відзначати 23 травня як Свято Героїв. Воно
було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь.
...
Читати далі »
|
«Церква в Скалі
стоїть твердим свідком великого культурного змагання українських громадян міста
Скали на чолі з отцем Костецьким», - ці слова, на мою думку, є основною ідеєю «Оповідань»
Петра Мартюка. Вони червоною ниткою проходять крізь рядки, написані понад
пів-століття тому. Стосувалися вони подій другої половини ХІХ ст., а
актуальними є й зараз, для нас.
Повернемося до записів Мартюка, де
йде мова про саме будівництво храму
...
Читати далі »
|
Наша парафія розпочинає велику справу –
будівництво храму. У нас є великий ентузіазм, вогонь в очах, як влучно підмітив
єпископ Дмитро Григорак. Але десь в душу закрадаються й сумніви: а чи зможемо,
чи вистачить цього запалу до кінця, чи підтримають нас жителі селища, чи
найдуться меценати… Точно такі ж почуття огортали душі скаличан понад 100 років
тому, коли вони, як зараз ми, з великими потугами, невпевненістю починали
зведення храму, великого, мурованого, якого в навколишніх селах ще не було
ніде. Вони змогли, а часи тоді були дуже тяжкі. Люди тільки-но отримали
звільнення від панщини і ледве ставали на ноги, звикаючи не чекати вказівок від
пана, а самим думати про свій добробут. Вони змогли. Церква стоїть, як ніби
тільки що збудована. І ще довго буде стояти. Цією розповіддю я хочу вдихнут
...
Читати далі »
|
На початок ХІХ ст. наш край внаслідок поділів Польщі перебував у складі двох імперій: Австрійської та Російської (північно-східна частина). Кордон між імперіями проходив по р.Збруч та по лінії Білозірка-Колодне-Лопушне. Борщівщина входила до складу Заліщицького циркулу (округу) з центром у Заліщиках.
Ніби нічого не змінилося: одне іноземне панування замінило інше. Однак, зміни на краще все ж сталися. Перш за все Австрія була більш централізованою країною і в край прийшла стабільність, впорядкованість в системі збору податків. Значно зменшились зловживання чиновників, відійшли в небуття кровопролитні збройні сутички польської шляхти, від яких в першу чергу страждало селянство. Нова влада здійснила спроби покращити медичне й санітарне обслуговування місцевого населення, що позначилось на демографічній ситуації. Населення Борщівщини швидко подвоїлось і становило 42 521 житель.
Як відомо, імператор Йосиф ІІ післ
...
Читати далі »
|
29 вересня минула 145-річниця від дня народження Великого
Українця Михайла Грушевського. А ще рівно рік тому наша скалецька громада 2
жовтня відзначала 100-роковини з дня смерті отця Олександра Левицького. Свою
статтю я присвячую їм.
Родина Олександра Левицького.
...
Читати далі »
|
29 вересня минула 145-річниця від дня народження Великого
Українця Михайла Грушевського. А ще рівно рік тому наша скалецька громада 2
жовтня відзначала 100-роковини з дня смерті отця Олександра Левицького. Свою
статтю я присвячую їм.
...
Читати далі »
|
|
|
